pixel mautic

Deadline - сервіс №1 для журналістів в Україні. Дізнайтесь як ми допомагаємо журналістам і як це працює для експертів чи піарників.

Deadline Блог - сервіс №1 для журналістів України
Главная > Блог > Порада > Чому в Інтернеті більше вчорашніх новин, ніж на телебаченні чи в газетах
Чому в Інтернеті більше вчорашніх новин, ніж на телебаченні чи в газетах
Порада

Чому в Інтернеті більше вчорашніх новин, ніж на телебаченні чи в газетах

Що чекає в майбутньому регіональну журналістику.

11.07.2018 15:32 Фото: yanalya / Freepik
Автор:

Чому в Інтернеті більше вчорашніх новин, ніж на телебаченні чи в газетах

Нова ініціатива уряду спрямована на припинення фінансування державних та комунальних ЗМІ і переведення їх на самоокупність. Таке рішення стало потрясінням для багатьох місцевих редакцій, які десятки років існували виключно як витратні механізми місцевої влади. Аби утриматися на ринку і стати не просто інформатором, але і успішним бізнес-проектом, необхідно відповідати трендам журналістики, які склалися в країні. Про них і поговоримо з головним редактором видання "Дніпроград" Тимуром Желдаком.

- Розкажіть про перспективи розвитку журналістики в Дніпрі? Які тренди і проблеми присутні?

Т.Ж.: На сьогодні очевидні два перспективні напрямки, принаймні так це бачиться з Дніпра: по-перше, це створення інформаційних інтернет-каналів, які ведуть прямі трансляції різних міських подій, а по-друге, ЗМІ, які пояснюють складні і незрозумілі факти. І якщо з першим ще якось вдається - в більшості за рахунок нових форм і альтернативної журналістики, то з другим поки що погано. Здається, що більшість журналістів, які працюють в місцевих ЗМІ, не мають чіткого уявлення, про що саме вони пишуть. Швидше за все це просто шматки тексту або відео, взяті з офіційних джерел. Але сам кореспондент не в змозі пояснити, про що саме йдеться мова в повідомленні. Журналіст отримує реліз від офіційної організації. Текст є, і він начебто зрозумілий, але що саме хотіла сказати прес-служба не ясно.

Ось приклад з практики. Кілька місяців тому в Києві була розміщена зовнішня реклама, в якій Борис Філатов вітає Юрія Луценка з Днем медичної сестри і бажає не хворіти, потім здається Гройсмана ще з якимось святом... Журналісти схопилися за цю подію, написали новини, але що конкретно означали ці рекламні повідомлення - не зрозумів майже ніхто. А там все не просто - починаючи від того, хто насправді ці плакати розмістив, закінчуючи символізмом. Але навіть політологи, яких попросили прокоментувати, не змогли розкрити сенсу події. Тобто журналісти і деякі експерти понесли в світ інформацію, не бачачи картини цілком або не розуміючи її. що вже казати про читачів/слухачів, які зрозуміли ще менше.

Який би формат ви б запропонували сучасним ЗМІ?

Т.Ж.: Українській журналістиці дуже не вистачає формату "цинічний блогер". Один з каналів якось запропонував мені записувати програму в форматі "цинічного блогера", де б я відкрито говорив і коментував події "без цензури". Такого формату на той момент в Дніпрі не було, та й зараз немає. Десь за рік після того була непогана спроба в Сергія Шишкіна, але чомусь заглохла. Мені не вистачає часу на це, але ідея була відмінна. В Києві такі штуки працюють, принаймні в соціальних мережах.

А що стосується новинної журналістики. Які проблеми ви бачите в регіоні?

Т.Ж.:Проблема одна - ЗМІ Дніпропетровської (Січеславської) області, та й міські ресурси пишуть так звані “вчорашні новини”. Я постійно моніторю новинні ЗМІ: газети, інтернет-видання, телеканали. Здавалося б, інтернет за швидкістю повинен випереджати телебачення, але по факту це не так. В інтернеті більше вчорашніх новин, ніж на телебаченні і в газетах.

Я бачу основну проблему в тому, що у інтернет-видань просто не вистачає новин. особливо це помітно на вихідних - аби імітувати активність, місцеві сайти просто беруть новини за кілька минулих днів і розміщують у себе на сайті. Це недопустимо.

А якщо говорити про ЗМІ, як про бізнес-проект, то щоб ви могли порекомендувати?

Т.Ж.: У регіоні багато трансляторів новин, але критично мало генераторів інформації. Я бачу найперспективнішим напрямом - створення прес-центру. Сьогодні хороший корисний контент - дорогий продукт, який готові купувати і бізнес-структури, і інші ЗМІ. Тому генерація контенту - це відмінний варіант створити прибутковий бізнес.

Також бізнес-проектом може стати онлайн-портал з агресивною політикою, який би робив акцент на рекламній можливості. Але тут є тонка грань. Якщо портал створюється тільки як бізнес, то можна розміщувати рекламу будь-якого рекламодавця без вибору. Але якщо портал все-таки орієнтований на створення якісного контенту, то повинна бути обов'язкова інтеграція з YouTube, а в ідеалі - з ефірним телебаченням. Люди люблять дивитися новини, а не читати. В ідеалі, потрібно виходити на цифрове телебачення, щоб твій інформаційний продукт був актуальний і приносив прибуток.

Дуже важливі прямі трансляції з місця подій, з урахуванням того, що зараз технології дозволяють зробити це в лічені секунди. Відпала необхідність утримувати ПТС (пересувна телестанція). Досить мати камери з передавачем, який дозволяє вести восьмиканальну трансляцію в режимі реального часу. 

Тобто формула така: успіх = робота з місця + прес-центр + сайт + ефірне мовлення.

Я б рекомендував будувати роботу таким чином: журналіст веде пряму трансляцію з місця події, передаючи інформацію в студію, а вже через 20 хвилин текстовий варіант інформації повинен бути розміщений на сайті. Тоді можна зібрати трафік з усіх каналів комунікацій.

Але це - гроші, головна проблема місцевих редакцій. Та одна, в якої грошей вистачає, зараз демонструє іноваційний підхід. Решта якось існують.

Над чим місцевим журналістам варто працювати найближчим часом?

Т.Ж.: Я б назвав основною причиною відставання української журналістики від світової - тотальну кризу непрофесіоналізму. І в регіонах ця проблема стоїть дуже гостро. Я був впевнений, що розвиток технологій, інформатизація змінить ситуацію, але стало тільки гірше. Багато в чому на це впливає загальний клімат в країні. Журналісти-професіонали або мігрують всередині країни або за кордон, або йдуть в бізнес і закінчують журналістську діяльність. найпрофесійніші вже за 10 років стають прес-секретарями у владі або бізнесі й по тому.

Молоді журналісти, які сьогодні працюють в ЗМІ, не здатні готувати якісний аналітичний контент. Їх робота - це записати інтерв'ю на диктофон, розшифрувати, запросити коментар і опублікувати новину на сайті. Ні аналітики, ні перевірки фактів, ні подачі альтернативної точки зору - зазвичай, не без виключень. Перш за все немає критичної кількості професійних кадрів. І сьогодні і вузи, які не поспішають перебудовуватись до сучасних умов, і самі ЗМІ повинні зробити наголос на підготовку кадрів. Можливості для цього є.

Дякуємо за бесіду!

Раніше також у нас вийшла стаття про те що виданням, і прес-службам Дніпра варто змінити методи роботи, радимо прочитати чому.

Якщо у вас залишилися питання по матеріалу або виникли додаткові питання, поділіться з нами! Щоб запропонувати нову тему для блогу - напишіть на contact@deadline.com.ua. Щоб читати нас у Фейсбук, натисніть сюди. 

Тімур Желдак
Тімур Желдак

Головний редактор найстарішого і найвідомішого україномовного сайту Дніпра - Дніпроград. Доцент кафедри системного аналізу НТУ "Дніпровська політехніка" Експерт у галузі журналістики, онлайн ЗМІ, вищої освіти, аналізу даних, штучного інтелекту.

Безкоштовнi Уроки PR Поштою

Рекомендації та цікаві кейси на тему піару та медiа для бізнесу і окремих фахiвцiв

Маркетинговые исследования. Зачем нужны и как определить их эффективность?
Порада
Автор: Маргарита Борисенко

Да, маркетинговые исследования не являются «волшебной пилюлей», это всего лишь данные для принятия стратегических решений. Очень важно, чтобы специалист правильно интерпретировал полученную информацию и скоординировал работу компании в соответствии с выбранной стратегией.

15.11.2018 10:14
Доверять рейтингам СМИ - безумие
Порада
Автор: Віктор Пашула

Харизматичный 40-й президент Соединённых Штатов Америки Рональд Рейган таки что-то знал о недвусмысленной черте характера загадочной славянской души, когда в октябре далекого 1986 года в ходе переговоров на высшем уровне в Рейкьявике напомнил генеральному секретарю КПСС Михаилу Горбачеву замечательную пословицу: «Доверяй, но проверяй!» («Trust, but verify!»).

13.11.2018 09:58
Рейтинги, социальные опросы в PR
Порада
Автор: Роман Соломонюк

Можно ли доверять опросам и рейтингам, которые проводят СМИ?

12.11.2018 08:49
Развитие радио в Украине: тенденции и тренды
Порада
Автор: Роман Соломонюк

Что ждет радиовещание в Украине, есть ли будущее у цифрового и интернет радио и какие форматы будут популярны в будущем.

08.11.2018 08:24
Блокчейн в PR-деятельности: за и против
Порада
Автор: Илья Злобин

Мода на блокчейна не утихает, хотя не менее модный биткоин уже потерял 93% в поисковой выдаче этого года.

08.11.2018 08:10
Показати ще
Порадити статтю

Маєте компетентну думку?
Напишіть зараз у ЗМІ

2 Дн.
8 Дн.

Розкажіть безкоштовно журналісту про себе, свій бренд або компанію

Почніть зараз!

Обрати медіа

Будьте на зв'язку
з нами!

Підписуйся на нас в
Щоб слідкувати за терміновими запитами журналістів або матеріалами блогу