pixel mautic

Що нового у бізнесі користувачів Deadline?
Кожен понеділок розповідаємо про це журналістам України!

Щоб прочитати реліз або безкоштовно розмістити свій:

18:57 2020.10.14
star_border Додати в обрані

УАБТ, НІСД за підтримки Представництва ООН провели міжнародний круглий стіл по формуванню позиції України щодо Європейського Зеленого курсу

Підсумки міжнародного круглого столу, який відбувся вчора, 13 жовтня, та був присвячений темі формування офіційної позиції України щодо Європейського Зеленого Курсу, який стане одним з ключових питань при перегляді Угоди про асоціацію з ЄС в економічній частині.

Зокрема, у фокусі обговорення представників українського уряду і парламенту, бізнесу України, представників міжнародних організацій були питання змін клімату, Другого національно-визначеного внеску (НВВ2), Паризької кліматичної угоди, Європейського зеленого курсу, Вуглецевого корекційного механізму імпорту ЄС (CBAM) в контексті міжнародних зобов’язань України та інтересів українських виробників, орієнтованих на експорт в ЄС.

Організаторами заходу виступили Українська асоціація бізнесу і торгівлі (УАБТ) спільно із Національним інститутом стратегічних досліджень (НІСД) У за підтримки Представництва ООН в Україні.

За результатами заходу будуть сформульовані рекомендації для Уряду України, а також буде підготовлено публікацію з ключовими тезами та пропозиціями учасників щодо Європейського зеленого курсу, Вуглецевого корекційного механізму імпорту та Другого національно-визначеного внеску.

Пропозиції щодо рекомендацій до Уряду з питань вище приймаються на адресу info@ubta.com.ua

13 жовтня Українська асоціація бізнесу і торгівлі  (УАБТ) спільно із Національним інститутом стратегічних досліджень (НІСД) У за підтримки Представництва ООН в Україні, провели Міжнародний круглий стіл на тему: «Зміна клімату: Європейський зелений курс та міжнародні зобов’язання, пріоритети та можливості для України».

У фокусі обговорення представників українського уряду і парламенту,  бізнесу України, високоповажних  представників міжнародних організацій  були питання  змін клімату, Другого національно-визначеного внеску (НВВ2), Паризької кліматичної угоди, Європейського зеленого курсу, Вуглецевого корекційного механізму імпорту ЄС (CBAM) в контексті міжнародних зобов’язань України та інтересів українських виробників, орієнтованих на експорт в ЄС.

 Учасники круглого столу підтримали зусилля України та її уряду у виконанні взятих раніше зобов’язань по ключовим міжнародним екологічним угодам. Також підтримали амбітність першого національно-визначеного внеску. Водночас, застерегли Уряд України взяти такі зобов’язання у Другому національно-визначеному внеску (НВВ2), які Україна апріорі не зможе виконати.   Паризький договір дає значну свободу для маневрів, якщо враховувати вразливість української економіки та обмеженість доступу українських виробників до фінансової підтримки, необхідної для «зеленого переходу». Тому зобов'язання нашої держави в рамках НВВ2 мають формулюватися на основі принципа економічної сталості, інакше вони ризикують обернутися суттєвими збитками для різних галузей економіки України.

Така зважена та водночас амбітна і відповідальна позиція України має враховувати, що Новий Європейський Зелений Курс (ЄЗК) містить в собі значні ризики в форматі потенційних торгових бар’єрів для українських виробників з новим Вуглецевим корекційним механізмом імпорту ЕС (ВКМІ). Багато залежитиме від позиції, яку відстоюватиме Україна у відповідному діалозі з ЄС.

Цілі сталого розвитку ООН є частиною глобального світового договору по дбайливому ставленню до довкілля та запобігання змінам клімату.

Оснат Лубрані, координаторка системи ООН в Україні, виступаючи на круглому столі наголосила, що  «Національно-визначені внески (НВВ) є основою Паризької угоди та досягнення довгострокових цілей сталого розвитку ООН. НВВ втілюють зусилля кожної країни щодо зменшення національних викидів та адаптації до наслідків зміни клімату». Координаторка системи ООН в Україні також повідомила, що «12 грудня в Лондоні відбудеться міжнародний кліматичний саміт, мета якого  полягає в тому, щоб зібрати світовий імпульс і закликати до набагато більших кліматичних дій та амбіцій країн світу. Національним урядам буде запропоновано представити більш амбітні та якісні кліматичні плани, а також плани відновлення після COVID, нові фінансові зобов'язання та заходи щодо обмеження глобального потепління до 1,5 ° С».

 

Завдання бізнесу та зацікавлених бізнес-асоціацій – допомогти Уряду виробити таку переговорну позицію стосовно адаптації до ЄЗК, яка б запобігла застосуванню додаткових торгових бар’єрів у вигляді вуглецевих тарифів і водночас  зберегла амбіційний характер внеску України у справу протидії̈ кліматичним змінам. 

Назар Бобицький, керівник Брюссельського офісу Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA) закликав учасників круглого столу орієнтуватися при формуванні позиції України на інтереси експортерів: «ЄЗК - це виклик №1 для економіки України. Це не лише виконання ЄС своїх кліматичних зобов’язань, а зміна правил гри для бізнесу, це потенційні торгові бар’єри для українських компаній та прямі і непрямі субсидії для європейських виробників. В умовах, коли ми не можемо собі дозволити значних фінансових субсидій, саме збереження можливості безперешкодного доступу на ринки ЄС – це наша непряма субсидія. УАБТ готова допомагати Уряду та профільним міністерствам сформувати таку позицію, яка б враховувала інтереси  українського бізнесу і допомогла уникнути нових бар'єрів в рамках ЄЗК.»

Агросектор стане одним з секторів, який найбільше відчує на собі наслідки як зміни клімату, так і заходів по їх попередженню. Наразі в світі ця галузь посідає третє місце за рівнем парникових викидів після металургвиробництва та енергетичного сектору. В Україні цей показник значно менший.

Як зазначив Роман Сластьон, Генеральний директор Асоціації "Український клуб аграрного Бізнесу», ЄЗК також містить ризики і виклики для агросектору. Зокрема,  стратегія зниження використання добрив і пестицидів «Від ферми  - до виделки», а також ВКМІ: «Неможливо порівнювати Україну з ЄС в питаннях використання добрив чи пестицидів, хоча б тому, що Україна вже використовує їх в рази менше. Наприклад, в Україні рівень використання пестицидів – 2,3 кг на гектар в Україні  проти  4.6 кг/ га – в ЄC. Тобто ціль знизити їх використання на 50% ставить нас в неконкурентне становище.  Ці на перший погляд технічні приклади –те, на що треба звернути увагу,  і використовувати всі важелі, щоб відкласти чи не застосовувати подібні вимоги."

За результатами заходу будуть сформульовані рекомендації для Уряду України, а також буде підготовлено публікацію з ключовими тезами та пропозиціями учасників щодо Європейського зеленого курсу, Вуглецевого корекційного механізму імпорту та Другого національно-визначеного внеску.

Пропозиції  щодо рекомендацій до Уряду з питань вище приймаються на адресу info@ubta.com.ua

 

 

 

 


Контактна особа